ТИХИЙ ПРИЮТ ФАНІ ЯНОВСКЬКОЇ
Село Тихий Приют нам більше знайоме під назвою «Ковальовка» – це частина сучасної Зеленої Балки, яка простягнулась на південь, до так званого «Йогану» - місця, де на початку 20 ст. розташовувався маєток поміщика Іоганна Дауенгауера (прибл. 3 км. від нашого села ). Офіційно назва села перестала функціонувати в 1950-60-х рр.. Воно стало частиною Зеленої Балки, зараз це вулиці: Кооперативна, Радянська, Горького та Жовтнева.
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСНУВАННЯ ТА ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ
З дитинства ми чули від старожилів села, що в Ковалівці був пан Коваль, а в Нестерівці – Нестор. Часто в нашому селі можна почути вирази: «З Ковалівки вітер дує…», або «Він родом з Тихого Приюту» і при цьому оповідач показує рукою на південну частину с. Зелена Балка. Такі свідчення спонукали нас до ретельних пошуків інформації з метою визначити чи дійсно існувало село з подібними назвами, і хто були його засновники та власники.
На основі різних джерел, вдалося з’ясувати, що с. Тихий Приют, яке розташовувалося тоді на відстані 2 км. від с. Зелена Балка дійсно існувало, і що згодом воно було приєднане до нашого села. Цікаво, що його ще називають Ковалівкою. Треба з’ясувати походження і цієї назви.
Вперше відомості про с. Тихий Приют вдалося знайти в «Списках поселень Херсонського губернії» станом на 1859 р. Тут зазначено, що по Чумацькій дорозі від сел. Казанки (Єлизаветградського повіту) в сел. Кривий Ріг (Херсонського повіту), розташовані села:
- Ковальовка (Гданцівка) – при балці Зеленій, 9 дворів, 111 жителів (60 чол., 51 жін.);
- Гданцівка – при р. Інгулець, 8 дворів, 62 жителя (30 чол., 32 жін.);
- Тихий Приют (Гданцівка) – при р. Інгулець, 5 дворів, 36 жителів (18 чол., 18 жін.)
Дані села входили до Мусіївської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, так само як і с. Зелена Балка. Цікаво, що с. Гданцівка – частина сучасного м. Кривий Ріг в 19-му – на поч.. 20-го ст. входило до Олександрійського повіту, а с. Кривий Ріг належало Херсонському повіту Херсонської губернії
За документом 1859 р. виходить, що на той час було два окремих села Тихий Приют (біля р. Інгулець) і Ковалівка (Гданцівки), які розташовувалися поряд. Але ми знаємо, що сучасне с. Зелена Балка знаходиться при балці Зеленій, так само як і та його частина, яку старожили називають Ковалівкою чи Тихим Приютом.
Прояснити цю ситуацію спочатку допомогли свідчення старожилів. Вони повідомляють, що предки жителів Ковалівки жили в Гданцівці (теперішній район м. Кривого Рогу) колишньої Херсонської губернії. Це були кріпосні селяни пана Ковальова. Ще до скасування кріпосного права він переселив своїх людей з Гданцівки на місце за 5-6 км. від території сучасних вулиць Горького, Радянської, Жовтневої с. Зелена Балка (ці вулиці і складали основу колишнього села Ковалівка, або Тихий Приют. Років через 4-5 після переселення кріпаків з Гданцівки пан Ковальов програв у карти свою землю і кріпосних селян пану Яновському. Яновський переселив, вигнаних ним селян на територію теперішньої „Ковалівки”. Після цього село розширювалося, збільшувалася кількість його жителів. Справжньою окрасою цього села стали сад та колодязь з джерельною водою, За свідченнями старожилів, вода у колодязі була дуже смачною аж солодкою. Цей колодязь до цих пір існує в селі, і є єдиним для нас джерелом питної води
Облаштувавшись на новому місці, розкріпачені селяни Шкурки, Павлови, Орленки, Босівські, Матвієнки, Дахненки довго зберігали назву Ковалівка, хоча офіційно нове село стало називатись Тихим Приютом.
Архівні документи та інші джерела в основному підтверджують дані свідчення, але є і розбіжності. Нажаль, про поміщика Ковальова документів не виявлено, про нього свідчать старожили та назва населеного пункту. Стало відомо, що с. Тихий Приют засноване в 1863 році родиною поміщиків Яновських, в наслідок Селянської реформи 1861 р., коли селяни від поміщиків отримували свої поземельні наділи. З’ясувалося, що в першій половині 19 ст. дружина підполковника Карла Яновського, Фані Григорівна Яновська купила с. Ковалівку у подружжя поручика В’ячеслава та Надії Жиленкових, а с. Тихий Приют – у поручиці Куборської. Виходить, що Яновські придбали Ковалівку не в Ковальова, а у поручика В’ячеслава Жиленкова
Ці факти дістали підтвердження в документах Викупного фонду РДІА (Російський державний історичний архів, м. Санкт-Петербург), в якому зберігається справа «Підполковниці Яновської Ф.Г. сіл Ковалівки та Тихого Приюту від 1863 р» . Про заснування нового села свідчить «Статутна грамота», в 2-му пункті ІІ розділу якої є такі відомості: «Крестьянские усадьбы д. Ковалевки и Тихого Приюта должны быть перенесены на отведенную им в постоянное пользование землю на балку Зеленую согласно разрешения Мирового съезда.». В пункті 4 даного розділу йдеться про кількість та властивості поземельних наділів: «…На этом основании указанный размер душевого надела на все крестьянское общество 216 десятин, отрезан из полевой удобной земли при урочище Зеленой Балки…»
Дані документи підтверджують факти, що поміщики Яновські із сіл Ковалівки та Тихого Приюту переселили частину своїх бувших кріпаків на польові землі біля с. Зелена Балка, таким чином було засноване нове село, яке згодом селяни назвали Тихим Приютом, назва якого походить від попереднього їх мешкання. Внаслідок цього с. Ковалівка фактично перестало існувати, тут зберігався тільки хутір Яновських, а с. Тихий Приют біля р. Інгулець згодом було приєднане до с. Гданцівка – ці села пізніше стали частинами м. Кривого Рогу.
В «Результатах подвірного перепису Олександрійського повіту» за 1886 р значаться села:
- Гданцівка (Царів Курган, Тихий Приют)- село по правій стороні р. Інгулець, дворів 13; жителів 98 (48 чол., 50 жін.)
- Тихий Приют (Ковалівка, Гданцівка)- село по правій стороні балки Зеленої, дворів 29; жителів 169 (93чол., 76 жін.), є магазин.
Схожі відомості зустрічаємо в «Списках поселень Херсонської губернії» за 1896 р. :
- с. Гданцівка (Тихий Приют, Царів Курган)- село при р. Інгулець, дворів 5; жителів 36 (21 чол., 15 жін.)
- с. Тихий Приют (Гданцівка) - село при балці Зеленій, дворів 33; жителів 209 (113 чол., 96 жін.), є корчма.
Підтвердженням факту існування с. Ковалівка, яку після переселення у Тихому Приюті називали «Старою Ковальовкою», що знаходилася за 5-6 км. від сучасної Зеленої Балки, можна вважати наступні відомості. У «Списку населених місць Херсонської губернії» за 1896 р. зазначений Хутір Яновського при с. Тихий Приют: дворів 21; жителів 166 (102 чол., 64 жін.). А також у «Списку населених місць Херсонської губернії» за 1916 р. значиться Хутір Яновської Є.П. – ( від с. Тихий Приют – 5 верст), 1 двір, 50 жителів (40 чол., 10 жін.)
З 1890-х рр. до 1917 р. селом Тихий Приют (Ковалівка) та хутором біля нього, володів молодший син Фані Григорівни, Лев Карлович Яновський з дружиною Єлизаветою Павлівною.
Чисельність населення с. Тихий Приют (Ковалівка) в ХІХ- поч. ХХ ст.
|
Роки |
Кількість дворів |
Кількість жителів |
||
|
чоловіки |
жінки |
разом |
||
|
1859 р. |
9 |
60 |
51 |
111 |
|
1886 р. |
29 |
93 |
76 |
169 |
|
1896 р. |
33 |
113 |
96 |
209 |
|
1916 р. |
60 |
145 |
193 |
338 |