На зламі 19-20 ст.

         Стало   відомо, що Надія Степанівна Макаренко (Дроботковська) (1832-1886) - дружина Дементія Васильовича Макаренка, володіла с. Макарівкою до 1886 року. Надія Степанівна народилася в 1832 році в с.Семикосівка Бобринецького повіту Херсонської губернії - в маєтку її батька відставного майора і кавалера Степана Павловича Дроботковського і його дружини Єлизавети Єгорівни. у сім'ї ще були діти: Сергій, Олександр, Марія, Катерина, Олімпіада, Віра.

 ДРОБОТКОВСЬКІ - шляхтичі Герба Долива, один з представників. яких Артем, був полковим осавулом одного з Малоросійських полків у кінці 17 ст. діти його сина Петра- Яків і Павло, жителі Звенигородского повіту Київського намістництва, стали російськими дворянами і переїхали в Херсонською губернію, де у Бобринецькому повіті придбали собі маєтки Долівовку і Семикосовку. У одному з яких, і мешкала сім'я Надії Степанівни Дроботковської-Макаренко.

 Про дворянську родину Дроботковських збереглися певні свідчення у деяких як і дореволюційних, так і сучасних джерелах. Дроботковські належали до дворян Херсонської губернії та були землевласниками Бобринецького та Єлизаветградського повітів. Серед фондів РДАДА (м. Москва) зберігається план земельної ділянки с. Долівовки Єлисаветградського повіту від 1811 р., в якому власником маєтку зазначено дворянина Дроботковського (РДАДА: Ф.1354,Оп.577,Ч.1, Спр.6) Декілька маєтків даної родини знаходилися неподалік від м. Бобринця. Вони відносилися до приходу церкви Святої Трійці с. Семикосовки, яка вже згадувалася вище. В Метричних книгах даної церкви є відомості про деяких представників родини Дроботковських. Зокрема записи про смерть батька Надії Макаренко: майора Степана Павловича Дроботковського від 23 лютого 1849 року. Також про смерть брата Олександра Степановича Дроботковського (03.08.1840-17.07.1876) та батькових братів: Дроботковських підполковника Іллі Павловича (1799-21.08.1863) та Якова Павловича (1798- 12.11.1871). [Чулков Н.П. Русск.провинц. некрополь. М.,1996].

   Пошук відомостей про те, до якого часу поміщики Макаренки володіли маєтком в с. Макарівка привів до фонду Бессарабсько-Таврійського земельного банку ДАОО серед документів якого є справа про закладання маєтку при с. Солонцюватка дворянина Костянтина Дементійовича Макаренка. Тут зберігається купча, яку 24 листопада 1899 року було укладено між братами Георгієм та Костянтином Макаренками . В документі повідомляється, що Георгій Макаренко хоче продати своє нерухоме майно в родовому маєтку в 45 десятин Констянтину Макаренку, яке знаходиться в Сєднєвській волості Єлисаветгадського повіту при с. Солонцюваткі. Цей маєток дістався Георгію Макаренку від його покійної матері дружини Штабс-капітана Надії Степанівни Макаренко, згідно роздільного акту між її спадкоємцями від 5 липня 1886 року.

     Даний документ засвідчує, що Надія Степанівна Макаренко володіла маєтком в с. Макарівка до 1886 року, бо померла в цьому році. Можна припустити, що з 1886 року с. Макарівкою, так як і іншим маєтком в с. Солонцюваткі, володіли діти Макаренків, але не довго. Наприклад, «Списки землевласників Олександрійського повіту» за 1891р та 1996 р. вказують, що землевласником с. Макарівка (Олександро-Миколаївка) Мусіївської волості був Бауман Франц Готфрідович – поселянин-власник, який володів 1176 дес. 1200 саж. землі.

      В «Списку населених місць Херсонської губернії за 1896 р.» в Мусіївській волості Олександрійського повіту під № 522 вказується с. Макарівка при балці Вербовій, в якій було 46 дворів, жителів 233 (127 чол., 106 жін.). В селі знаходиться земський прийомний покой: лікар, фельдшер та акушер-фельдшер.

   «Список землевласників Олександрійського повіту» за 1906 рік подає наступні відомості про с. Макарівка. Як землевласник ділянки в 1176 дес. 1200 саж. вказаний Дауенгауер Матіас Християнович – німець, бувший колоніст. Можна припустити, що саме йому продав свою ділянку в с. Макарівка бувший її власник Бауман Ф.Г. Крім Дауенгауера Матіаса Християновича як співвласник зазначений Дауенгауер Християн Якович – бувший німецький колоніст, який володіє 1000 дес. землі в с. Кудашевка та Макарівка (Олександро-Миколаївка). Доречі, ще до сьогодні на території с. Макарівки, на місці старого німецького кладовища, знаходиться могильна плита, на якій вказаний Християн Дауенгауер, який народився 13 березня 1872 року, а помер 18 листопада 1913 року у віці 41 рік. Можливо, це місце поховання саме Християна Яковича Дауенгауера, який був землевласником і в с. Макарівка.

      Дауенгауер Матіас Християнович як землевласник земельної ділянки вже в розмірі 1192 дес.300 саж. при с. Макарівка вказується і в «Списку землевласників Олександрійського повіту» за 1915 рік. Як його співвласники земельних ділянок вказані: Дауенгауер Моніка Йосипівна – бувша німецька колоністка, яка володіла в с. Курганка (Мар’янівка) та Олександро-Миколаївка (Бугайовка, вона ж Макарівка) Мусіївської волості ділянкою 309 дес. 2055 саж.; Дауенгауер Іоган (Іван) Петрович – бувший німецький колоніст, який володів також в с. Курганка (Мар’янівка) та Олександро-Миколаївка (Макарівка) Мусіївської волості часткою в 698 дес. 345 саж.

       Таким чином, джерела свідчать, що з кінця ХІХ ст. і до революції 1917 року власниками маєтностей в с. Макарівка були вже не поміщики Макаренки, а Баумани та Дауенгауери - німецькі поселяни-власники, бувші колоністи Херсонської губернії.

      Цікаву інформацію про с. Макарівку подає передреволюційне видання «Список населених місць Херсонської губернії» за 1916 рік, який надруковано в 1917 році. Тут серед населених пунктів Мусіївської волості Олександрійського повіту вказаний хутір Макарівка, який розташований від с. Зелена Балка на відстані 3 версти. В хуторі 10 дворів, в яких мешкають всього 58 жителів: 27 чол. і 31 жін. Що ж трапилося з населенням Макарівки до 1917 року. Бачимо, що воно помітно скоротилося у порівнянні з 1896 р. Зменшилося на 36 дворів та 175 жителів. Наприклад, в сусідньому с. Зелена Балка тоді налічувалося 37 дворів, в яких мешкало 209 селян, в с. Курганка було 40 дворів та 281 мешканець, в с. Тихий Приют (Ковалівка) – 60 дворів, де мешкало 338 жителів. На 1896 рік ці села у порівняні з с. Макарівкою були майже рівними по кількості мешканців, а с. Зелена Балка поступалася тоді їй в цьому. Сучасні мешканці села свідчать, що селяни в ті часи з різних причин переселялися до с. Знам’янки Кіровоградської області, а потім деякі з них, поверталися знову до Макарівки.