КОЗАЦЬКЕ ПОХОДЖЕННЯ ЗАСНОВНИКІВ СЕЛА

 

      За даними історичних джерел стало відомо, що село Зелена Балка (Нестерівка) засноване в 1816 році вихідцями з Полтавської губернії. До переселення в наш край поручик Феодосій Нестеренко та його селяни: Кондратенки, Руденки, Литвини та ін. проживали в с. Плехів Оржицької волості Лубенського повіту Полтавської губернії. Джерела свідчать, що засновники Зеленої Балки: дворянській рід Нестеренків та селянський Кондратенків мають козацьке походження. Територія, на якій проживали засновники та їх предки входила до складу Гетьманщини 17-18 ст.

        В своїй праці «Степова Лубенщина» відомий український краєзнавець В.Милорадович зазначає, що в с. Плехів перші Нестеренки прийшли із с. Юськівець того ж  Лубенського повіту. Це давній великий рід цього села, який навіть утворив в ньому свій власний кут Нестерівку. Представники цього роду біля с. Плехова мали хутір, який складався в 18 ст. з 14 дворів. Посилаючись на працю іншого вченого-краєзнавця О.Лазаревського «Історичні нариси Полтавської Лубенщини 17-18 ст.», В.Милорадович стверджує, що представник цього роду Андрій Корнійович Нестеренко, будучи зятем гетьмана Дем’яна Многогрішного, став Лубенським полковником в 1671-1672 рр.

      За адміністративно-територіальним устроєм Гетьманщини с. Плехів входило в різні часи до Лукомльської та Горошинської сотень Лубенського полку. А в ті часи, коли полк був розформований, козаки Плехова служили в інших сотнях різних полків. Аналіз документів козацьких часів свідчить, що прізвища Нестеренків та Кондратенків доволі часто трапляються серед козаків.

       В одному з найдавніших Реєстрів Війська Запорозького від 30 березня 1581 р., який зберігається в архіві давніх актів м. Варшави (Інтернет-ресурс), зустрічаємо козаків сотні Омельницької:  Павла Нестеренка та Лук’яна Кондратенка.

       Реєстр Війська Запорозького за Зборівським договором 1649 року, часів Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького (за ред. О.Бодянського) свідчить, що в Миргородському полку в сотні Лубенській (сільській) служили: Нестеренко Лаврін та Федір Кондратенко. Нестеренки Іван та Лесько служили в сотні Лубенській (міській) та сотні Краснопільській.

       У Компуті Полтавського полку від 8 січня 1718 року під командуванням полковника Івана Черняка (Інтернет-ресурс) серед кінних козаків значаться: Матвій Руденко з сином Андрієм Руденком, Лук’ян Кондратенко, Степан Литвин. Як піший козак, записаний Грицько Нестеренко. Про цього ж Грицька Нестеренка знаходимо свідчення в Іменному списку Полтавського полку від 8 червня 1738 року (ЦДІАК:Ф.51, Оп.3, Спр.7174, Арк. 4-5). Тут він згадується вже як кінний козак, має коня, шаблю, два пістолі та різні харчові запаси.

       Цікавими для нас можуть бути відомості про козаків Реєстру  Запорозького війська за 1756 р. В Коренівському курені, курінним отаманом якого був Микита Дахно, служили козаки: Федір Дахно, Грицько Дахно, Ілько Шкурко, Василь Дахненко, Прокіп Дахненко, Пилип Нестеренко, Павло Верещака (Феодосій Нестеренко- засновник Зеленої Балки був одружений на донці корнета Микали Верещаки). В Крилівському курені, під командуванням курінного отамана Гаврила Погорілого були козаки: Ясько Нестеренко та Василь Нестеренко. Як ми знаємо, прізвища: Дахно, а згодом Дахненко та Шкурко будуть поширені серед перших жителів с. Тихий Приют (Ковалівка), яке в 20 ст. стане частиною с. Зелена Балка. А прізвище Погорілий, а згодом Погорєлов, буде поширене серед жителів сусіднього с. Курганка Широківського району. Поміщики Потоцькі переведуть на наші землі селян Погорілих з Полтавської губернії в 1850-х рр.

       Безпосередньо предків наших засновників знаходимо в «Присязі Малоросійських військ на випадок коронації імператриці Анни Іванівни 1732 рік» (Інтернет-ресурс). В Лубенському полку сотні Лукомльської села Плехова значаться козаки: Іван Нестеренко, Василь Нестеренко та Федір Кондратенко.

       В Сповідальному розписі церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Плехова Оржицької волості Лубенського повіту за 1784 рік  (ЦДІАК: Ф.127, Оп.1015, Спр.88, Арк..962-962 зв.) у розділі «Військові та їх домашні» записано велику родину Нестеренків. Очолював рід Іван Нестеренко (61 р.) та його дружина Варвара (55 р.) далі йдуть Лука (37 р.) та Параскева (30 р.)- батьки нашого засновника Феодосія Нестеренка. Серед родичів козаки: Василь, Тимофій, Григорій, Андрій Нестеренки, яких знаходимо серед військових різних полків Гетьманщини в 1783-1784 рр. (Именные списки казаков украинских полков, проходящих войсковую службу в 1784-1785 гг. Інтернет-ресурс). Продовжуючи козацькі традиції, сини Луки(Лук’яна) Нестренка: Феодосій та Олександр, стали військовими. Нажаль, коли прийшов час служити у війську, козацької армії вже не було. До кінця 18 ст. Гетьманщина перестала існувати, тому Нестеренки служили в Російській царській армії. Феодосій Нестеренко в 1801 – 1809 рр служив в Ольвіопольському гусарському полку. За службу отримав дворянське звання та звільнився через хворобу у чині поручика. Його брат- Олександр Лук’янович Нестеренко в 1813-1844 рр. проходив службу в різних полках та дослужився до звання підполковника, командира батальйону, був кавалером ордена св. Георгія. Продовжили військову традицію родини також сини Феодосія Нестеренка. Старший - Михайло Феодосійович служив в сухопутних військах мав звання штабс-капітана. Молодший – Еммануїл Феодосійович - майор Томського піхотного полку, кавалер орденів Св. Володимира, Св.Анни, Св.Станіслава, учасник битви за Севастополь 1854-1855 р. Еммануїл Федосійович є засновником Тульської гілки дворянського роду Нестеренків, мав декілька синів, які згодом також стали військовими.

       Перші відомості про селян, яких було переселено в Зелену Балку датуються 1828 роком. Серед перших мешканців села було декілька родин Кондратенків: Семена Кондратенка (1778 р.н), Миколи Кондратенка (1781 р.н.), Михайла Кондратенка (1789 р.н.),  Всі вони мали великі родини, таким чином складали переважну більшість жителів тогочасного села.

      Робота з архівними джерелами дала можливість встановити давнє походження родини Семена Дем’яновича Кондратенка. В Сповідальному розписі церкви Різдва Богородиці с. Плехів Лубенського повіту від 1784 року записана родина Кирила Кондратенка (62 р.), який мав сина Дем’яна (32 р.) та онука Семена (7 років).  Таким чином, вдалося з’ясувати першого відомого предка цього роду - Кирила Кондратенка,  1722 року народження.

    

      Завдяки іншим джерелам вдалося встановити, що спадкоємицею цього роду є Бурдик Олена Миколаївна, яка зараз мешкає в с. Зелена Балка. Вона дала цінні свідчення з історії села та своїх предків.  Завдяки її допомозі, спільними зусиллями з юними краєзнавцями , складено родовід Кондратенків (1722-2013 рр). Він нараховує біля 200-х осіб, які складають 10 поколінь цього роду. Його представниками є сучасні родини села: Бурдик, Вовченко, Панченко, Павленко, Рульові, Ємельяненко, Педан, Дрозд та ін. Така праця дала можливість відтворити сторінки історії не тільки роду, а й села вцілому. З’ясувалося, що серед Кондратенків чимало представників, які своїм подвигом та працею здобули пошану земляків. Серед них учасники бойових дій та ветерани війни, лікарі, вчителі, правоохоронці, керівники різних рангів та прості працьовиті  люди.

      Приємно, що наші пошуки, на прикладі цього роду, дали можливість встановити гідну спадкоємність поколінь від козацьких часів до сьогодення.